In this report from JurFem, experts analyze the impact of martial law introduced in response to Russia’s full-scale military aggression against Ukraine on access to justice for domestic violence victims, as well as the nuances of court examination for cases involving domestic violence amid the war. In January-June 2022, in 83% of cases, victims of domestic violence were women. There is an overall decrease in the number of reports to law enforcement regarding domestic violence incidents. There could be several reasons for this, such as: (i) temporary occupation of parts of Ukrainian territory (making it impossible for victims to report domestic violence because Ukrainian authorities have temporarily ceased operating in those areas); (ii) relocation, either within or outside Ukraine, of large numbers of the population that lived close to the combat zones. The same situation can be observed in the issuance of restraining orders (judicially established measure on temporary restriction of rights, or imposition of obligations, on a person that has committed domestic violence, with the aim of ensuring the safety of the victim) by courts. Thus, courts issued 47% fewer restraining orders in 2022 than in 2021 (which suggests that there are objective barriers that are preventing victims of domestic violence from seeking help). It should be mentioned that the Criminal Code of Ukraine considers commission of crimes during martial law as an aggravating factor (in accordance with the clarification of the Supreme Court, this means that the type and duration of the sentence should be set close to the maximum threshold). However, as pointed out in the report, none of the criminal cases involving domestic violence took the ongoing war into account as an aggravating circumstance. Furthermore, there is a negative trend toward exempting offenders from administrative responsibility for committing domestic violence due to the expiration of the statute of limitations (in some court decisions, martial law is cited as an objective obstacle for timely examination of such cases).
У звіті експерти аналізують вплив воєнного стану, введеного у відповідь на повномасштабну військову агресію Росії проти України, на доступ до правосуддя для жертв домашнього насильства, а також нюанси судового розгляду справ про домашнє насильство в умовах війни. У січні-червні 2022 року у 83% випадків постраждалими від домашнього насильства були жінки. Спостерігається загальне зменшення кількості звернень до правоохоронних органів щодо випадків домашнього насильства. Це може бути пов'язано з кількома причинами, зокрема (i) тимчасова окупація частини території України (що унеможливлює повідомлення жертв про домашнє насильство, оскільки органи влади тимчасово припинили свою діяльність на цих територіях); (ii) переміщення в межах або за межі України великої кількості населення, яке проживало поблизу зон бойових дій. Така ж ситуація спостерігається і з видачею судами обмежувальних приписів (встановлений судом захід щодо тимчасового обмеження прав або покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, з метою забезпечення безпеки постраждалої особи). Так, у 2022 році суди видали на 47% менше обмежувальних приписів, ніж у 2021 році (що свідчить про існування об'єктивних бар'єрів, які заважають жертвам домашнього насильства звертатися по допомогу). Варто зазначити, що Кримінальний кодекс України розглядає вчинення злочинів під час воєнного стану як обтяжуючу обставину (відповідно до роз'яснення Верховного Суду, це означає, що вид і строк покарання мають бути наближені до максимального порогу). Однак, як зазначається у звіті, у жодній з кримінальних справ, пов'язаних з домашнім насильством, триваюча війна не була врахована як обтяжуюча обставина. Крім того, спостерігається негативна тенденція звільнення кривдників від адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства у зв'язку із закінченням строків давності (у деяких судових рішеннях воєнний стан вказується як об'єктивна перешкода для своєчасного розгляду таких справ).