The case was initiated by three male applicants, who complained that the Criminal Executive Code of Ukraine, which regulates the procedure and conditions for the executing and serving criminal sentences, contained contradictory provisions and differing visitation rights for male and female life prisoners. The Code provided that life prisoners were to serve their sentences in maximum-security correctional colonies and that life prisoners were entitled to one short visit every six months. No reference to prisoners’ gender was made in the relevant Articles. At the same time, other Articles provided that female life prisoners were to serve their sentences in medium-security colonies. In turn, prisoners serving their sentences in such colonies were entitled, among other things, to have one short visit every month and one long visit every three months. A short visit from relatives or other persons could last for up to four hours and a long visit from close relatives could last for up to three days. In this regard, (i) the first applicant claimed that, due to the lack of the long-term visits, he divorced his wife in 2014 and had no opportunity to maintain family relations with relatives who died soon after; (ii) the second applicant lost contact with his family; (iii) the third applicant argued that his right to start a family was violated because he had no right to any physical contact for the purpose of conceiving a child. The ECtHR found that there had been a violation of Article 14 of the ECHR read in conjunction with Article 8 of the ECHR due to the different visitation rights of men and women while serving life imprisonment. The impugned legislative rules did not have any reasonable justification and legitimate purpose, nor was the ECtHR willing to find any in the absence of any reasons offered by the Respondent State. In 2014, legislative changes put men and women sentenced to life imprisonment in the same position regarding the right to long-term visits. The 2014 legislation is available here: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1186-18#Text
Справа була ініційована трьома заявниками-чоловіками, які скаржилися на те, що Кримінально-виконавчий кодекс України, який регулює порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань, містить суперечливі положення і різні права на побачення для чоловіків і жінок, засуджених до довічного позбавлення волі. Кодекс передбачав, що засуджені до довічного позбавлення волі мають відбувати покарання у виправних колоніях максимального рівня безпеки і що довічно ув'язнені мають право на одне короткострокове побачення кожні шість місяців. У відповідних статтях не згадується про стать ув'язнених. Водночас інші статті передбачали, що засуджені до довічного позбавлення волі жінки мають відбувати покарання в колоніях середнього рівня безпеки. У свою чергу, засуджені, які відбувають покарання в таких колоніях, мали право, серед іншого, на одне короткострокове побачення щомісяця та одне тривале побачення кожні три місяці. Короткострокове побачення з родичами або іншими особами може тривати до чотирьох годин, а тривале побачення з близькими родичами - до трьох діб. У зв'язку з цим (i) перший заявник стверджував, що через відсутність довгострокових побачень він розлучився з дружиною у 2014 році і не мав можливості підтримувати сімейні стосунки з родичами, які незабаром померли; (ii) другий заявник втратив контакт зі своєю сім'єю; (iii) третій заявник стверджував, що його право на створення сім'ї було порушено, оскільки він не мав права на будь-який фізичний контакт з метою зачаття дитини. ЄСПЛ встановив, що мало місце порушення статті 14 ЄКПЛ у поєднанні зі статтею 8 ЄКПЛ у зв'язку з різними правами на побачення чоловіків і жінок під час відбування довічного позбавлення волі. Оскаржувані законодавчі норми не мали жодного розумного обґрунтування та законної мети, і ЄСПЛ не бажав їх знаходити за відсутності будь-яких причин, запропонованих державою-відповідачем. У 2014 році законодавчі зміни поставили чоловіків і жінок, засуджених до довічного позбавлення волі, в однакове становище щодо права на довгострокові побачення.